А  Б  В  Г  Д  Е  З  I  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Ю  

ЗАКОН «ПРО СТРАХУВАННЯ»   » (Eaw «On Insurance») — прийня¬тий Верховною Радою України 7 березня 1996 року. Регулює відноси¬ни у сфері страхування і спрямований на розвиток ринку страхових послуг, посилення надійності страхового захисту юридичних і фізич¬них осіб. Дія цього Закону не поширюється на державне соціальне страхування. Документ містить 5 розділів (загальні положення, дого¬вори страхування, забезпечення платоспроможності страховиків, дер¬жавний нагляд за страховою діяльністю в Україні, заключні положення).

ЗАПАС ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ   (нетто-активи) (solvency margin) — один із найважливіших показників надійності страховика. Визначаєть¬ся відніманням від загальної вартості майна суми нематеріальних ак¬тивів і загальної суми зобов'язань. Страхові зобов'язання беруться та¬кими, що дорівнюють технічним резервам. На будь-яку дату фактич¬ний 3. п. має бути не меншим за нормативний.

ЗАРОБЛЕНА ПРЕМІЯ   (earned premium) — та частина страхової премії, яка припадає на час, що минув після початку страхового періоду.

ЗАСТРАХОВАНИЙ   (insured) — особа, яка бере участь в особис¬тому страхуванні, об'єктом страхового захисту якого є життя, здоров'я і працездатність. 3. може бути одночасно і страхувальником. 3. має право у передбачених договором випадках отримати обумовлену стра¬хову суму або виплати меншого розміру.

ЗАЯВА ПРО ЗНИЩЕННЯ АБО ПОШКОДЖЕННЯ ЗАСТРАХО¬ВАНОГО МАЙНА   (claim) — подається страхувальником своєму стра¬ховикові в письмовій формі з метою отримання страхового відшкоду¬вання. На підставі цього документа за наявності страхового випадку складається страховий акт.

ЗАЯВНИК   (proposer) — особа, яка в письмовій або усній формі висловлює намір придбати страховий поліс.

ЗБИТКОВІСТЬ СТРАХОВОЇ СУМИ  показник діяльності стра¬ховика, що характеризує відношення страхового відшкодування до страхової суми всіх застрахованих об'єктів у розрізі ризикових видів страхування. 3. с. с. визначається у відсотках, показує ймовірність збит¬ку і зіставленням фактичного і тарифного рівнів використовується для оцінювання ризиків.

ЗБИТОК   (claim) — у страхуванні термін має кілька значень. Серед них: а) втрата (шкода), що підлягає відшкодуванню страховиком; б) факт настання страхового випадку (реалізації страхового ризику); в) справа, що містить документи страховика з конкретного страхового випадку, які підтверджують обгрунтованість виплати.

ЗБИТОК ВІД ЗАГАЛЬНОЇ АВАРІЇ   (general average loss) — шкода, завдана застрахованому інтересу внаслідок загальної аварії.

ЗБИТОК ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ МАЙНА, ЯКЕ БУЛО ВРЯТОВАНО   (solvage loss) здебільшого пов'язаний з морськими перевезеннями, ко¬ли врятоване майно продається раніше, ніж прибуде в порт призна¬чення. Страхувальник має право на виручку від продажу майна за мі¬нусом витрат з його реалізації. Страховик має сплатити страхуваль¬никові збиток, що дорівнює різниці між отриманою сумою виручки і страховою сумою.

ЗЕМСЬКЕ СТРАХУВАННЯ   (zemske insurance) — один із видів страхування майна до 1917 року. Назва походить від органів, що здійснювали таке страхування, — земств. 3. с. було трьох форм: обов'яз¬кове, додаткове і добровільне. Здебільшого це було страхування на випадок пожежі, а згодом і від нещасного випадку. Кожне земство мо¬гло здійснювати страхові операції лише на території своєї губернії.

ЗМІШАНЕ СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ   (combined personal insurance) — вид особистого страхування, в якому передбачається страхове покрит¬тя кількох несумісних ризиків. Найчастіше 3. с. ж. включає покриття на випадок смерті з будь-якої причини протягом строку дії договору, при дожитті до закінчення строку договору і при нанесенні шкоди здоров'ю внаслідок нещасного випадку.

«ЗЕЛЕНА КАРТКА»   (green card) — назва однойменної системи міжнародних договорів і страхового свідоцтва про страхування ци¬вільної відповідальності власників транспортних засобів, які виїжд¬жають у країни — члени цієї системи. Дістала назву від кольору і фо¬рми полісу. Заснована в 1949 році. Нині членами Міжнародної систе¬ми З.к. є понад 40 країн Європи, Азії і Африки. У червні 1997 року до складу членів системи 3. к. прийнято Україну.